***
я знаю тебе
я можу впізнати
стукіт підборів інфузорій туфельок
у тебе під нігтями
***
ці палаючі кущі пустелі промовляють до мене
а я дивлюсь у саме серце кавуна і освячуюсь
***
як давно молиться богомол?
***
в передчутті дощу
асфальт чорніє від злості
аж повниться темними цятками
і скрапує у піднебесся
***
кімната заросла павуками
вона завагітніла пилом
мене не було дві неділі
***
Ти пропонуєш мені руку і хрест
Ну як я відмовлю Тобі?
***
не шкодуйте робота
жовтогарячі (це не метафора) сльози металу
спалять вам пальці
коли вони висихають
стають сірими й твердими
не втерти ніяк
хіба молотком та зубилом
але ж це вже зовсім ні в які
чи не тому куємо
доки плачеться?!
***
в маршрутці
беззубий старець смокче льодяники вічності
плямкає прицмокує каже що це там за вікном
я знову проїхав свою зупинку
***
дорога -
ті по кому можна
йти
***
жінки малюють полотна сльозами
***
читання викликає потенцію
***
розкажи мені хто ти і звідки?
від яких вітрів прибула?
хто тебе одягає у тигрові шкіри?
які вина у трюмах твого корабля?
що забула у місті вогнів?
купуєш? продаєш? продаєшся?
вишукуєш лице своєму страху?
до скількох найбільше рахувала подумки?
де грань твоєї самотності?
куди біжиш під монотонне цокання дощу
мокрою бруківкою вулиць
лискучою лускою мертвої риби?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Читаю я це все
Та думку гадаю,-
Хвороби процеси?
Чи хто його знає?
Чому йому,Боже,
Ти розум не дав?
Нікому не гоже
Щоб він не писав.
Хай гріх цей покине
Й поезію вчить;
Без цього загине
та в пекло влетить. Комментарий автора: Такого палкого пошановувача у мене ще не було.
Маю надію, твоя емоційність не фіктивна і краплі поту справді падають тобі на клавіатуру, коли ти пишеш подібні алюзії.
?
2008-11-20 22:14:52
***
читання викликає потенцію
Це відносно Вашої писаніни? Комментарий автора: ні. це відносно читання.
хоча у кожного своя відносність.
Мыкола Калинин
2011-08-14 09:18:54
Цікаві думки!
У рядку "мене не було дві неділі" мабуть таки автор мав на увазі "два тижні"?
А в "не шкодуйте робота", здається, якісь рядки повипадали. У всякому разі я не зрозумів при чому тут "робот" (може "не шкодуйте роботи"?
А потім "але ж це вже зовсім ні в які" це за задумом автора незакінчена фраза?
А взагалі про жовтогарячі сльози металу -- супер! Аж хочеться цю ідею реалізувати у вигляді сонета, коли автор не заперечує :)
А на критику дописувачів не ображайтеся, а краще зважайте, бо ж "лучше горькая, но правда, чем приятная, но лесть!" Або "бойся не того, кто сказал неподумавши, а того, кто подумавши не сказал". Чи не так?
Дай Боже вам натхнення, шановний!
Калінін Микола
2011-10-25 20:51:04
А я таки написав дещо під впливом Андрієвого "робокоплачу". Кому цікаво - див. коментар до поезії Андрія "Робокоплач". Прямо по-донєцкі: "парєнь сказал - парєнь сдєлал!" :)
Поэзия : Пусть нам светит Солнышко - детск. - Вячеслав Переверзев Стих для детей.
Есть ноты (муз. Лариса Артюшенко) и образцы исполнения
***
Сонечко дня кожного сходить на землі.
Хор пташок на гілочках, нам співа пісні.
Вітерець із лісом їх прошелестить.
Словом таємничим - не забуть тих слів...
Хай нам світить сонечко і тепло дає,
І також вологою дощик поліє.
Щоб були солодкими від тепла плоди,
Серцем своїм вдячними були я і ти.
Над квітками пізніми джміль летить співа,
І беззвучно крильцями метелик маха.
Прохолодно ранками. День коротшим став.
Лист осінній жовтенький з гілочки упав.
Хай нам світить сонечко і тепло дає.
Серденько не втомиться хай співати все.
За колосся спілії, осені плоди
Вдячними тут Богові будем я і ти.
Врожаї, по осені, зберуть про запас.
Є у Жнив ще здавна відміряний час.
Навесні і влітку працював як ти,
День ось жнив покаже на твої плоди.
Хай на небі сонечко світить промінь шле,
А земля рясні нам плоди дає.
Щоби не намарними були всі труди,
Богові лиш вдячними будьмо я і ти.
Стих
Вячеслав Переверзев
Перевод на укр.
Лариса Шпак
